воскресенье, 10 февраля 2013 г.

картинки сільський двір

Хутори, як походять з початку XX ст., пов'язан з столипнською аграрною реформою 1906 р. Остання спричинила руйнування сльських общин  утворення хуторв. У 1906— 1912 pp. в Укран вийшли на хутори 226,5 тис. господарств.

До традицйних типв сльських поселень укранцв належить хутр. Здебльшого це малодврне, переважно однодврне, поселення. Певна частина хуторв виникла у перод феодалзму внаслдок освоння нових земель (народно колонзац). Це стосуться насамперед козацьких хуторв-зимвникв. Наприклад, у другй половин XVIII ст. у Золотоноськй сотн Переяславського полку налчувалося 66 хуторв. Серед них були як однодврн, так  малодврн: на хутор козака Копила — 1 господарство, хорунжого Верещаки — 1, сотника Лукашевича — 1, козакв Ювженка  Пилипенка — 5, Козакв Побиванцв — 5, хорунжого Жили — 11 тощо.

Процес виникнення прислкв вдбувався найнтенсивнше у XVIII — на початку XX ст. Динамку зростання чисельност цих поселень можна простежити на приклад галицько частини Укранських Карпат. Так, наприкнц XVIII ст. тут налчувалося 13 прислкв, у 1855 р. — 21, 1886 р. — 30, а в 1914 р. — 46 прислкв.

¶снували й нш способи утворення прислкв. Зокрема в Карпатах поселення цього типу часто зароджувалися з тимчасових сезонних житлово-господарських об'ктв («зимвок», «зимарок»), як знаходилися в горах на значнй вдстан вд сельбища. ¶нод прислки поставали поблизу дрбних промислових пдпримств, що функцонували на територ певного села. Нердко вони носили назву пдпримства («Гута», «Майдан» та н.). Населення цих поселень частково було зайняте у промисловому виробництв.

¶ншим поширеним в Укран типом малодврного сльського поселення був прислок, або виселок, урочище. Вн вдомий з XV ст. Прислки виникали переважно внаслдок нестач земл в селах  розташовувалися поза межами хнх сельбищ. Адмнстративно вони пдпорядковувалися селу, на землях якого утворювалися.

Культурно-освтн об'кти становили початков школи (перковно-парафяльн та державн), а також громадськ органзац. Наприкнц XIX — на початку XX ст. на захдних землях Украни набули значного поширення хати-читальн. хнм органзатором було товариство «Просвта». Хата-читальня споруджувалася на кошти сльсько громади  була свордним клубом, осередком народного дозвлля.

До виробничо-побутових об'ктв, характерних для укранського села XIX — початку XX ст., належали кузня, млин, корчма, крамниця, подекуди громадський шпихлр (комора).

Культова споруда — церква — знаходилася переважно в центр села у найкращому мсц, поблизу дороги чи прозду. Часто бля не розташовувалися кладовище та резиденця священика.

Центром традицйно вважалася територя поблизу церкви або примщення громадського управлння. Часто ц споруди розташовувалися бля площ  разом з нею становили центр. У деяких етнографчних районах Украни (Бойквщина, Гуцульщина, Лемквщина) композицйне видлення центру у вигляд площ вдсутн, що спричинено особливостями географчного середовища.

Сельбище охоплю територю, на якй розташоване власне поселення — селянськ двори, головна сльська дорога (вулиця), об'кти нфраструктури. Як правило, воно вдзначалося компактним розташуванням. Виняток становить Гуцульщина, де селянськ двори розпорошувалися по всй територ села.

У XIX — на початку XX ст. укранське село як певна цлсна система складалося з ряду елементв: сельбища, центру, культових споруд, виробничо-побутових та культурно-освтнх об'ктв  установ.

Село об'днувало мешканцв у сльську громаду, за якою закрплювалася певна територя, податки, обов'язки  т. н. Унаслдок цього зазначений тип поселення вважався адмнстративною, економчною та юридичною одиницею.

Село — давнй  найпоширенший тип поселення. Деклька окремих осель або груп дворв (приблизно 5—10 господарств), розростаючись, поступово утворювали село. XV—XVI ст. вважають початком переходу вд малодврних до багатодврних поселень. Процес цей вдбувався повльно,  малодврн поселення побутували ще тривалий час. Зокрема, в XVI ст. у грських бойквських селах Корчин та Пдгородц налчувалося лише по 5 дворв, у Розлуч — 7, Довгому — 10. У XVII ст. так ж малодврн поселення траплялися на Закарпатт: у селах Рчка — 4 двори, у Воловому — 6, Студеному Потоц — 10 та н. Аналогчна картина спостергалася подекуди навть у другй половин XVIII ст. За станом на 1781 р. ряд сл Кивського повту були небагатодврними (у Боярц — 15 дворв, Крюквщин — 10, Гатному — 28, Борщагвц Петропавлвськй — 18 тощо).

Сльськ поселення належать до важливих елементв традицйно матерально культури укранського народу. х можна розглядати у рзних аспектах. Найдоцльншим  комплексний пдхд, при якому основна увага звертаться на типи поселень та х форми. В Укран сторично склалися три основн соцально-економчн типи сльських поселень: село, прислок, хутр.

Типи сльських поселень

Не показуй пальцем на сонце, бо усохне.

Народна мудрсть

Вытяжные шкафы в наличии: . Лабораторная мебель ЛАБ, ЛАБ-PRO.

Музей Укранського Народного декоративного мистецтва

Типи сльських поселень - Сльськ поселення та селянський двр - Про Украну

Комментариев нет:

Отправить комментарий